Червоний Хрест завжди відігравав важливу роль в організації допомоги під час Першої та Другої світових воєн. Лондон, як серце країни, став центром роботи цієї організації. Також є багато невідомих моментів про роль Червоного Хреста у воєнні періоди, але результатами їх роботи нехтувати не можна. Далі на london-yes.
Робітники організації доглядали за пораненими, працювали посередниками у дипломатичних місіях, спостерігали як поводились з військовополоненими, вели облік переміщених людей та зниклих під час бойових дій. Дії Червоного Хреста вважали поодинокими актами гуманності у світі, де вирувала війна.
Історія створення
У 1870 році було засновано Британський Червоний Хрест, як частину міжнародного руху та частину всесвітньої мережі, який започаткував Анрі Дюнан. Британське національне товариство допомоги хворим та пораненим на війні на публічному зібранні під головуванням Роберта Лойд-Ліндсі у Лондоні 4 серпня 1870 року. Британський Червоний Хрест — орган Сполученого Королівства всесвітньої нейтральної, неупередженої гуманітарної мережі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Червоний Хрест допомагає людям без дискримінації, незалежно від їх етнічного походження, національності, релігії та політичних переконань. Покровителькою організації виступала Королева Єлизавета II аж до своєї смерті, а потім її змінив король Карл III.
Місією Британського Червоного Хреста була мобілізація сил всього людства, щоб окремі спільноти змогли підготуватись до кризи, впоратись з нею та допомогти в кризі. У 1905 році товариство перетворили в Британське суспільство Червоного Хреста, і в 1908 році воно отримало першу королівську хартію від короля Едуарда VII, що став покровителем.
Під час Другої світової війни організація розширила свою діяльність, з’явились нові напрями роботи. Крім лікування та надання психологічної допомоги, почалися евакуації та ввели пошук зниклих безвісти людей.
Робота під час Першої світової війни
Під час Першої світової війни, яка тривала з 1914 по 1918 рік Лондон був координаційним центром британських та союзницьких підрозділів Червоного Хреста. У той період працівники впроваджували інновації, збільшували число відвідувань військовополонених, втручались у випадки застосування зброї. У Лондоні організація мобілізувала багато добровольців, які допомагали надавати послуги швидкої допомоги на полі бою та доглядали за пораненими в лікарнях — це був їх зоряний час руху.
Британський Червоний Хрест мав співпрацю із Королівською армійською медичною службою. Вони створювали польові шпиталі, куди привозили солдат з фронту. Важливим моментом було формування системи транспортування поранених. Різними маршрутами військових привозили до Лондона на лікування.
Варто зазначити, що Червоний Хрест мав відому емблему, яка допомагала художникам зробити організацію впізнаваною та просувати її кампанію. Вони розробляли марки, плакати, значки та різну продукцію для благодійності. Від продажу продукції кошти йшли на оплату потрібних речей.
Роль Червоного Хреста під час Другої світової війни
У Другій світовій війні Червоний Хрест був залучений на всіх етапах військових дій. Вони використовували багато добровольців та працівників, яких направляли у різні сфери діяльності організації. У 1939 році Британський Червоний Хрест об’єднався з Сент-Джоном, щоб сформувати Об’єднану військову організацію, надавши добровольцям Сент-Джона захист під їх емблемою. Представники організації займались гуманітарною допомогою. Вони збирали та роздавали харчі, одяг, ліки, які доставляли не тільки у Лондон, а й інші постраждалі регіони країни. Велику увагу заслуговували діти, яких евакуювали з великих міст. Вони були самотні та налякані, розірвані зі своїми сім’ями.
Організація працювала у Лондоні у будинках престарілих, лікарнях, яслах, відділеннях швидкої допомоги, станціях відпочинку. Оскільки Лондон переживав страшний період бомбардувань, який увійшов в історію як “Бліц”, організація надавала екстрену допомогу постраждалим. В метро та укриттях під землею медики намагались надати першу допомогу жертвам авіаударів. Важливим було й те, що у мегаполісі створювали лікарні для поранених. Забудови у центральній частині міста перетворювалися на медичні заклади, де всі, хто пройшов навчання від Червоного Хреста, надавали першу допомогу.
Червоний Хрест регулярно відвідував табір військовополонених. Туди допускали навчений медичний персонал, який перевіряв стан здоров’я в’язнів та умови їх проживання. Також вони дивились на якість їжі. Якщо військовополонені подавали скарги, то вони потрапляли до посадових осіб Червоного Хреста, які доводили їх до спеціальних органів. Червоний Хрест організовував посилки для військовополонених згідно з положенням третьої Женевської конвенції 1929 року, яка встановила суворі правила поводження з військовополоненими. Велику частину роботу виконували жінки, їх праця була важливою, оскільки багато чоловіків пішли на фронт.
Спадок Червоного Хреста у Лондоні
Робота Червоного Хреста дуже надихала лондонців. Вони організовували курси для волонтерів, медикинь, санітарів. Завдяки цьому вони працювали у лікарнях та в умовах бойових дій. У сучасності Британський Червоний Хрест продовжує роботу. Вони готуються до надзвичайних ситуацій та допомагають вразливим категоріям населення.