Люди з різних куточків світу часто обирають Лондон для життя. Тут можна відшукати можливості для розвитку в будь-якій сфері. Столиця Великої Британії відома завдяки неймовірній архітектурі, сучасним технологіям, найкращим вищим навчальним закладам, фінансовій стабільності та багатьом іншим позитивним явищам. Однак не завжди саме ці аспекти приваблювали гостей міста. Історія приховує події, коли найважливішим чинником залишалася безпека. Наприклад, під час Другої світової війни до міста прибували тисячі людей. У кожного були власні причини покинути Батьківщину, але найголовнішою з них було відчуття захищеності. Попри повітряні атаки місцеві жителі намагалися організовувати тил і їм це вдавалося. Далі на london-yes.
Загальні тенденції такого явища та ставлення до біженців
Загалом, тенденції переміщення людей з таких країн як Німеччина, Іспанія та Італія розпочалися ще в 1930-х роках. У багатьох частинах Європи спостерігався економічний розпад і поширення екстремістської політики. Тоді перші біженці шукали політичного захисту. Наприклад, з Іспанії приїжджали рятуючись від громадянської війни та диктаторського режиму Франко, схожі явища змушували людей покидати Італію. Проте найбільше біженців прибували до Лондона з Німеччини. Лише у період з 1933-го по 1939-й рік Велика Британія прийняла 29 000 вихідців з Німеччини, більшість з яких оселилися в столиці.
Оскільки в Європі тривали динамічні процеси, а світ стояв на порозі Другої світової війни, ставлення до біженців в Лондоні також змінювалося. Більшість місцевих мешканців ставилися до них з розумінням, деякі побоювалися, а інші взагалі формували ворожу позицію. Зокрема, це відбувалося через те, що Німеччина вербувала велику кількість людей для розвідування різноманітної інформації. Наприклад, у лютому 1939 року в газеті Evening Standard з’явилася інформація щодо можливості найму євреїв для шпигунства в Англії. Хоча насправді біженців «під прикриттям» було не так багато (навпаки навіть дуже мало), підозра місцевих мешканців зростала майже до кожного.
Порятунок дітей
З початком Другої світової війни до Лондона стало прибувати ще більше біженців. Зазвичай шляхи пролягали через море, але досягнути цієї точки було легше, ніж дістатися до Америки. Важливим та водночас складним стало транспортування дітей. Саме через Лондон переправляли найбільшу кількість маленьких біженців за програмою «Kindertransport». Для її реалізації британський уряд скасував вимоги щодо імміграційних віз. Однією з найвідоміших стала історія Ніколаса Вінтона, який допоміг врятувати сотні дітей. Чоловіку вдалося налагодити систему перевезень попри наступ німецьких військ на країни Європи. Перший потяг відправився у березні 1939 року. Потім перевезення було складніше організовувати, але загалом було врятовано більше 600 дітей.
Євреї, що рятувалися від нацистського режиму
Звісно, найбільшу частку біженців становили саме євреї. Нацистський режим прагнув знищити їх націю. Переслідування євреїв розпочалися наприкінці 1930-х років, тоді ж вони почали переміщуватися до Великої Британії і оселятися переважно на північному заході Лондона. Там і утворювалися їх громади. Проте навіть після погромів нацистів через тяганину з документами до Британії не могли потрапити тисячі євреїв. Під час Другої світової війни уряд взагалі намагався не дозволяти переміщуватися в країну мешканцям країн-агресорів. Тож деяким так і не вдалося врятуватися. Після війни важливості також набуло питання імміграції до Палестини. Земля була британською офіційною територією і уряд не дозволяв євреям туди переміщуватися.