Військова сфера Лондона та усієї Великої Британії завжди характеризувалася професіональними солдатами, сучасними розробками та ефективними операціями. До того ж столиця загалом розвинена багатосторонньо. Усі системи функціонують злагоджено. Різні гілки уряду також спрямовують роботу на досягнення спільних позитивних результатів. Однак історія міста надзвичайно насичена та містить події, що характеризувалися хаосом і непорозумінням. Навіть найбільш віддані своїй справі військові не можуть змиритися з несправедливістю. Інколи для вирішення ситуації необхідно діяти рішуче. Усі ці аспекти пов’язані з Bishopsgate mutiny. Що призвело до заколоту та якими були його результати? Далі на london-yes.
Соціальні події та передумови виникнення заколоту
Перш за все, варто розуміти загальні події у тогочасній країні. Вирувала англійська громадянська війна. Звісно ж Лондон відігравав центральну роль у її розвитку. Тож у місті постійно відбувалися зміни влади, численні страти та заворушення. На початку 1649 року апогею досягла класова напруженість. У січні Лондон сколихнула страта Карла I. Перед цим його усунули від влади та звинуватили в державній зраді. Усі ці події стали фоновими для подальшого Bishopsgate mutiny.
Окрім таких масштабних ситуацій виникали і ті, які стосувалися безпосередньо військової сфери. По-перше, війна тривала вже занадто довго і багатьом не подобалася ідея відправити ще більше полків до Ірландії для придушення повстання. По-друге, у лютому лідери армії, яким ця ідея належала, почали вживати заходи для обмеження дій радикалів. Таким чином солдатам було заборонено подавати петиції до парламенту. Коли наступного місяця вісім військових звернулися до головнокомандувача New Model Army Томаса Ферфакса, інтерес до цієї теми вмить було придушено, а п’ятьох солдатів звільнено.
Історія самого повстання
Серед військових все частіше поширювалася думка про те, що продовживши вбивати та мордувати людей в Ірландії, вони лише нададуть можливість тотального контролю своїм лідерам. У квітні 1649 року 300 солдатів одного з полків вирішили не відправлятися до Ірландії і склали зброю. Вони були прихильниками програми Левеллера, що передбачала демократичні зміни, зокрема, обмеження влади парламенту та лідерів армії і розширення виборчого права. Солдатів було звільнено, а також вони не отримали заборгованості по зарплатні.
24 квітня 1649 року 30 солдат полку New Model Army полковника Едварда Воллі, розміщеного в Bishopsgate, відмовилися покидати Лондон за наказом. Даний полк характеризувався певною незалежністю та спроможністю висловлювати свої скарги парламенту. Тож солдати боялися, що покинувши столицю, вони опиняться у подібній ситуації, з якою зіткнулися їх попередники. Повстанці захопили паб Bull Inn і полкові прапори. Однак заколот тривав недовго, згодом на місце події приїхав Томас Ферфакс і після його промови солдати відступили.
Результати заколоту
Bishopsgate mutiny закінчився тим, що п’ятнадцятьох повстанців було заарештовано і піддано військовому трибуналу. Пізніше шістьом з них було внесено вирок: засудження до смертної кари. На знак примирення п’ятьох з них помилували. Проте вже 27 квітня відбувся розстріл шостого солдата Роберта Лок’єра. Його вважали ватажком заколоту. Сама подія спричинила масову політичну демонстрацію, яка була найбільшою за часів громадянської війни. Загалом, подібні заколоти прокотилися усією країною. Хоча більшість з них було придушено, вони відіграли роль у закінченні подальшого просування англійської революції.