В історії Лондона налічується багато історичних постатей, але найбільше суперечок і захоплень викликала Маргарет Тетчер. Її називали “залізною леді” британської політики, яка очолила уряд Великої Британії. Її історія — це шлях від простої дівчинки з маленького містечка до лідерки нації, яка кинула виклик стереотипам і традиціям. Далі на london-yes.
Ранній вік та освіта
Маргарет Тетчер народилася 13 жовтня 1925 року у Грантемі. Її батьками були Альфред Робертс та Беатріс Етель Стівенсон. Батько володів кіоском з тютюновою продукцією і продуктовою крамницею. Перед Другою світовою війною родина надавала притулок єврейській дівчинці, яка втекла з нацистської Німеччини. Родина підтримувала принципи милосердя, самодопомоги та чесності. Дівчинка здобувала знання у державній школі й показала себе як наполегливу ученицю, яка цікавилася не лише наукою, а й музикою, хокеєм, плаванням та ходьбою. Поза школою у період Другої світової війни була пожежною спостерігачкою.
У 1943 році виграла стипендію до Сомервіль-коледжу Оксфорда, де вивчала хімію. Її наставницею там була Дороті Годжкін, яка доручила дівчині досліджувати у лабораторії антибіотик. У 1947 році Маргарет здобула диплом з відзнакою другого ступеня з хімії, а через три роки здобула ступінь магістерки мистецтв. Під час навчання її характеризували як вдумливу людину та хорошу співрозмовницю. До курсу навчання студентки входила не лише хімія, а й політика та закон. Вона дуже цікавилася політичним життям й стала президенткою Консервативної асоціації університету та виступала на виборах 1945 року.
Після здобуття диплома у 1947 році чотири роки пропрацювала хіміком-дослідником, а у вільний час в адвокатурі у сфері податкового права. У 1951 році вийшла заміж за багатого промисловця Деніса Тетчера, який підтримував політичні амбіції дружини.
Політична діяльність
У 1950 році Маргарет Тетчер вперше балотувалася до парламенту, але успіху не було. Вже у 1959 році обрали депутатом Палати громад Великої Британії від округу Фінчлі (Лондон). З цього і розпочалася її політична кар’єра на національному рівні. Вона стрімко просувалася кар’єрними сходами, працюючи парламентським секретарем у Міністерстві пенсій та соціального страхування, була головною речницею опозиції, міністеркою з питань освіти та науки. Як членкиня кабінету, вона стала лише другою жінкою, яка займала портфель кабінету в уряді консерваторів, скасувавши програму безоплатного молока школярам, викликавши великі суперечки й спонукаючи опонентів Лейбористської партії кричати їй “Thatcher the milk snatcher”.
Тетчер запровадила сувору академічну освіту доступною для дітей робітничого класу. Після того як Гіт двічі поспіль програв вибори, політикиня стала єдиним міністром, яка змогла кинути йому виклик на партійне керівництво. Маючи підтримку правого крила консерваторів, у лютому 1975 року її обрали лідеркою, яка змінила Велику Британію.
Прем’єр-міністерка
Маргарет Тетчер, як прем’єр-міністерка, виступала за більшу незалежність людини від держави, припинення нібито надмірного втручання уряду в економіку, приватизування державних підприємств та за продаж державного житла орендарям, скорочення видатків на соціальні послуги, як-от освіта, житло та охорона здоров’я. У той час з’явився термін “Тетчеризм”, як певні аспекти її політичної роботи, особистий стиль та безкомпромісний підхід до досягнення політичних цілей.
Основним її впливом першого терміну став економічний ефект. При її керівництві було скасовано певні державні правила та субсидії підприємствам. Цим вона очистила оборонну промисловість від неефективних фірм. У результаті такої роботи різко зросло безробіття, проте всього за 14 місяців інфляція зросла, а вироблення продукції різко впало. І хоч до кінця її першого терміну інфляція знизилася, а виробництво збільшилося, безробіття продовжувала зростати.
Варто зазначити, що Фолклендська війна стала непередбачуваною подією протягом першого терміну Тетчер. У квітні 1982 року на острови вдерлася аргентинська хунта і цю подію рішуче зустріла Маргарет Тетчер. Вона працювала з адміністрацією США над дипломатичним розв’язанням питання щодо повернення острова. Дипломатія не мала успіху, проте військові дії стали успішними й Фолклендські острови повернулися під британський контроль. Так Маргарет Тетчер заклала основу для незалежної британської політики. На її другий термін припав страйк шахтарів, замах ІРА в Брайтоні, а на третій — реформи освіти, NHS, “подушний податок” (poll tax), що спричинило заворушення.
Спадщина політикині
Тетчер пішла з Палати громад у 1992 році, стала баронесою Тетчер з Кестівену в графстві Лінколншир і членкинею Ордену Підв’язки. Вона писала мемуари, виступала з лекціями та дебатами. Померла 8 квітня 2013 року у Лондоні.
Її спадщиною є економічна лібералізація, яка привабила інвестиції, підвищила продуктивність та змінила політику житлової сфери в місті. Як жінка-лідерка, Тетчер змогла прокласти шлях для жінок у політику Великої Британії. Її робота стала символом того, що жінка може очолювати уряд країни, якою століттями керували чоловіки.