Історія оборони міста Лондон починається з далеких часів і включає численні війни, конфлікти та революції. Ще за часів римлян близько 200 року н. е. була збудована перша оборонна стіна міста, бо у всі часи Лондон був стратегічно важливим. Далі на london-yes.
Укріплення Лондона знаходяться в хорошому стані, хоч багато з них розібрали ще в XVII-XVIII століттях. У сучасності деякі з них є туристичними пам’ятками, зокрема, Лондонський Тауер.
Давні часи та Середньовіччя
Лондонська оборонна стіна довго слугувала захистом від набігів саксів, зокрема у 457 році й проіснувала до Середньовіччя. Стіна мала 6 головних ходів, п’ять з яких будували римляни у різні періоди, коли вони окупували Лондон. У XI столітті король Вільгельм Завойовник збудував Вежу Лондона, яка була головним захисним об’єктом. Її часто використовували, щоб оборонятись і там також розміщувались військовослужбовці.
Лондонський міст також укріплювали для захисту від можливих нападів. Кінець моста захищали Великі кам’яні ворота, які скоріше за все добудовували у 1209 році. Другою лінією оборони вважався підйомний міст, який з’єднував сьомий та восьмий пірси. Підіймальний міст служив перешкодою для сил, які атакували з півдня, а також дозволяв торговим судам підійматись вгору за течією і заважав ворожим кораблям здійснювати атаку з тилу. Підйомні ворота знесли у 1577 році, а Великі кам’яні ворота повністю знесли у 1760 році.
Оборона XIX століття
З початку XIX століття почали розробляти нові методи оборони, бо вже враховували можливість бомбардувань та артилерії. У 1880-х роках розробили схему оборонних позицій для захисту Лондона. Вона повинна була захищати місто від десанту на південному узбережжі. Це був ретельний план на випадок непередбачуваних обставин для лінії окопів, які б можна було швидко вирити при екстреній ситуації.
Лінія також підтримувалась 13 постійними багатокутними фортами, які називали Лондонськими мобілізаційними центрами. Вони мали все необхідне, щоб зберігати провіант та боєприпаси. Центри побудували вдовж 113-кілометрової ділянки Норт-Даунса від Гілфорда до долини Дарент та один на іншому березі Темзи в Норт-Вілді в Ессексі. Та все швидко застаріло й центри продали у 1907 році, окрім Форту Голстед, який у сучасності є відділом досліджень вибухових речовин Міністерства оборони.
Оборона під час Другої світової війни
Коли у 1940 році виникла загроза вторгнення будували укріплення та укриття, які б захищали від атак з повітря. Також формували оборонні позиції за Лондоном на випадок атаки з суші. Лінія була найдовшою та дуже важливою, бо були протитанкові загородження. Вона слугувала захистом Лондона як промислового центру Великої Британії.
Страшними днями став період бомбардувань, коли з вересня 1940 року по травень 1941 року мегаполіс зазнавав масованих авіаударів з боку Люфтваффе. Той час назвали “Лондонський бліц”. Лондон бомбили кожної ночі 8 місяців, а місцеві жителі рятували життя у лондонському метро. Люди ховалися під землею. Після завершення війни у місті зробили додаткові оборонні споруди, щоб захистити командні пункти та центри управління. Цитаделі удосконалили, збудували нові, такі як “PINDAR”, телефонну станцію “Kingsway” та можливо “Q-Whitehall”, хоча ця робота вважається секретною.
Сучасні виклики
У XXI столітті проблеми Лондона видозмінились й головним викликом стали терористичні акти. Це були теракти 2005 року у лондонських автобусах та метро. З того моменту у Лондоні посилили заходи безпеки, ввели антитерористичні підрозділи й встановили камери спостереження.
У сучасності Лондон вважають найбільш захищеним містом світу, бо там є багато сучасних технологій, спеціальні підрозділи, розвинена інфраструктура, що дає безпеку лондонцям та туристам. Оборону постійно адаптують до нових змін, щоб жодна загроза не турбувала прекрасне місто.