Кожна непередбачувана ситуація змушує виходити людину з власної зони комфорту, а назовні вириваються ті якості, які ніколи не були притаманні цій особистості. Приблизно такою ж є реакція на воєнні події. Історія відтворює чимало подібних прикладів, коли під час війни людина ставала сміливішою та здатною на безліч дій. Мабуть, саме це дозволяло видатним льотчикам, відважним солдатам і звичайним місцевим жителям боротися з ворогом. Однак що спонукало до дій військове керівництво? Як, усвідомлюючи усю небезпеку та важливість їх рішень, їм вдавалося не припускатися помилок? Що саме надихало їх на продовження боротьби? Ці відповіді можна відшукати в історії життя британського фельдмаршала Бернарда Монтгомері. Далі на london-yes.
Важке дитинство та перше захоплення військовою справою
Недарма психологи з різних куточків світу завжди пов’язують проблеми дорослих людей з їх дитинством. Адже там криються усі ключі до вирішення проблем та пояснення певної поведінки. Якщо поглянути на повну історію життя Бернарда Монтгомері, то можна відшукати безліч зв’язків його професійних здобутків з дитячими травмами. Хлопчик народився 17 листопада 1887 року в Лондоні та був четвертою дитиною з дев’яти в родині. Попри діяльність батька у сфері релігії (він був священником) Бернард змалечку виховувався у досить жорстокому середовищі. Скоріш за все величезну роль на його подальше життя відіграла мати. Вона постійно била дітей, через що у хлопця сформувався жахливий характер. Тоді мало хто здогадувався, що в дорослому віці Бернард Монтгомері відцурається матері та навіть не буде присутнім на її похороні. Проте до настання цього моменту мине ще багато часу.
Освіту хлопець отримував у різних навчальних закладах. Декілька років свого дитинства він провів з родиною за межами Лондона, де відвідував The King’s School. Пізніше вони знову переїхали до столиці Великої Британії, а вже у більш дорослому віці Бернарда зацікавила військова справа. Він вступив до Royal Military College, де мав проблеми з поведінкою та дисципліною, але все ж закінчив навчальний заклад у 1908 році. Тоді він ще не знав, що на його долю випадуть дві світові війни та чимало жаху.
Професійна діяльність та вагомі здобутки
Ще до початку Першої світової війни Бернард Монтгомері встиг побувати на закордонній службі в Індії. Проте через декілька років чоловік зіткнувся зі справжнім пеклом. Його батальйон брав участь у бою біля Ле-Като, який відбувся наприкінці серпня 1914 року. Через декілька місяців офіцер отримав серйозне поранення від влучання снайпера. Тоді його майже всі вважали загиблим і навіть після евакуації лікарі не могли гарантувати одужання. На процес відновлення пішов майже рік. Однак згодом Бернард знову відправився на фронт. Тоді слідували битва біля Арраса, битва на Соммі, а також активні дії під час битви на Лісі. Загалом, офіцер повернувся з війни зі значними здобутками і безперечно відіграв велику роль у її результатах.
Не оминула життя Бернарда Монтгомері і Друга світова війна. Часу на підготовку своїх солдатів у Монтгомері залишалося дуже мало. Уже в 1940 році вони відправилися до Бельгії і згідно з Plan D зайняли позиції на річці Дейле. Трохи згодом його дивізія брала участь у Французькій кампанії, а також у боях за Дюнкерк. З серпня 1942 року Бернард Монтгомері командував British Eighth Army. Він відіграв важливу роль у проведенні операцій щодо висадки союзників на Сицилію та в Італії. Більш того, у 1944 році він разом зі своїми солдатами на власні очі побачив успіх операції «Оверлорд», особливістю якої була найбільш масштабна висадка повітряного десанту в історії світу. Загалом, у професійній кар’єрі фельдмаршала ще безліч успіхів та нагород.