Досить довгий період часу роль жінки у багатьох сферах нашого життя дещо знецінювалася. Це зараз ми звикли до того, що жінка може бути кар’єристкою, управляти власним бізнесом та навіть просто працювати водієм автобуса. Хоча навіть у сучасному світі збереглися деякі стереотипи щодо належності людей до певної статі. Але ще декілька десятків років тому було складно навіть уявити самовпевнену та розумну жінку, яка здатна не тільки піклуватися про власну родину, але й, наприклад, керувати цілою країною. Як би це не звучало, такі жінки існували у різні часи і зазвичай досягти успіху у своїй професії їм було набагато складніше, ніж чоловікам. Жінки інколи в прямому сенсі виборювали право отримати наукову ступінь або ж зайняти місце у парламенті країни. Однією з таких була і Маргарет Бондфілд. Ким була ця жінка та чому її ім’я увійшло в історію? Далі на london-yes.
Сильна сторона характеру, що сформувалася через низку життєвих обставин
Маргарет Бондфілд народилася 17 березня 1873 року. Перші випробування трапились на її шляху ще в дитинстві. Дівчинка зростала у сім’ї, де було одинадцять дітей. Родина не могла похизуватися великими статками, а батьки були звичайними робітниками. Маргарет не отримала належної освіти, володіла тільки основними вміннями. А вже у віці чотирнадцяти років вона покинула дім і поїхала вчитися до сукнаря в Сассекс. Трохи пізніше Маргарет опинилася в Лондоні – місті з яким пов’язала своє подальше життя. Там жив її брат Френк, а дівчина працювала в одному з магазинів міста. Тут вона стикнулася з жахливими умовами праці. Невисока заробітна плата і великий обсяг роботи спонукав її щось змінити. Тому у 1894 році її було обрано до районної ради профспілки працівників магазинів. Ця подія стала ключовим моментом у її житті. З того часу почався її рух у політичній сфері.
Перші кроки у політичній сфері
Досить важливим для Маргарет Бондфілд постав 1898 рік. Тоді вона стала секретарем профспілки працівників магазинів, а також нарешті було опубліковано її доповідь за підсумками дослідження щодо заробітної плати та умов праці. Після десяти років служби Маргарет все-таки покинула роботу у профспілці. У 1910 та 1913 роках вона балотувалася до Ради Лондонського графства, як кандидат від Лейбористської партії. Але ці спроби не були вдалими. Загалом Маргарет у цей період брала активну участь у лейбористському русі. Протягом Першої світової війни вона також не залишилась осторонь політичних питань. Зокрема відвідала Берн, де взяла участь у конференції жінок, що виступали проти війни.
Розпал професійної діяльності в парламенті
У 1923 році Маргарет Бондфілд була обрана до Палати громад від Нортгемптона. Вона вже балотувалася у 1920 та 1922 роках, але ці спроби були невдалими як для Маргарет, так і для всієї Лейбористської партії. Пізніше її політична кар’єра була наповнена успіхами та поразками. Були неймовірні злети та нищівні падіння, але в будь-якому разі ім’я цієї жінки стало відомим на весь світ саме через те, що вона стала першою жінкою-міністром в історії Великої Британії. Ця подія відбулася у 1929 році. Маргарет перебувала на посаді міністра праці до 1931 року. Вона відіграла велику роль у вирішенні проблеми безробіття. В одному з меморандумів було звернено увагу на терміновість впровадження програми страхування на випадок безробіття. На жаль, такі дії не призвели до глобального успіху, адже загальна ситуація у країні погіршувалася швидкими темпами. Усе це призвело і до певних змін в уряді. Напевно, з цієї причини Маргарет Бондфілд програла на виборах у 1931 році. Трохи пізніше вона стала президентом Жіночої групи суспільного блага, але повноцінно в політику повернутися так і не змогла. Маргарет Бондфілд померла 16 червня 1953 року.