Друга світова війна залишила великий слід у місті Лондон. Мегаполіс не знав окупації, там не було відомих великих боїв, війська ворога не висаджувались на території Великої Британії, проте місто певний час було під масивними бомбардуваннями з боку Німеччини. Далі на london-yes.
“Бліц” (“Blitzkrieg”) — найсильніший період бомбардувань, який тривав з 7 вересня 1940 року до травня 1941 року. Тисячі будівель було зруйновано і дуже багато лондонців загинуло. Це був страшний період втрат та зневіри, але водночас, символ єдності та стійкості.
Початок битви
Бомбардування Лондона почалися близько 16:00 7 вересня 1940 року, коли перші літаки нацистів з’явилися над містом. Дві години 348 німецьких бомбардувальників та 617 винищувачів завдавали удар по мегаполісу. На всю територію скидали фугасні бомби та запальні пристрої, які створювали пожежі. Трохи згодом друга група літаків розпочала ще одну атаку, яка тривала до 4:30 ранку наступного дня. За кілька годин атаки загинуло 430 осіб та 1600 отримали поранення. Цей перший день назвали “Чорною суботою”.
Після першої атаки нові нальоти відбувалися вдень, але пізніше стратегія німців змінилася й атаки починалися все пізніше. Вже до середини вересня Королівські військово-повітряні сили Великої Британії показали, що “Luftwaffe” (німецькі військово-повітряні сили) не контролюють небо. Винищувачі Великої Британії збивали нацистські винищувачі набагато швидше, ніж нацисти встигали їх виготовляти. Ось чому найчастіше атаки з повітря відбувалися вночі.
Від “Чорної суботи” Лондон бомбардували 57 ночей підряд. За цей час на місто було скинуто понад мільйон бомб. Під час нальотів найбільше постраждав район Доклендс в Іст-Енді. Це промисловий центр і німці його вважали законною ціллю. Однак саме цей район був густонаселеним, бідним й тисячі людей проживали у старих будинках. Бомбардування нищили військове виробництво Великої Британії, але й вбивали багато мирних мешканців, залишали людей без даху над головою.
Героїзм лондонців
Метою атак нацистів було не тільки руйнування промисловості міста, транспортних центрів, а й прагнення зламати дух людей та посіяти паніку серед цивільного населення. Гітлер хотів змусити Велику Британію капітулювати або послабити її опір перед вторгненням. На початку 1941 року німці зробили ще одну хвилю атак, зосередившись на портах. У ніч з 10 на 11 травня 1941 року Лондон зазнав найсильнішого нальоту під час “Бліцкригу”. Понад 500 літаків німців скинули на місто свої бомби, вбили близько 1500 людей та зруйнували 11 000 будинків.
Деякі бомби не вибухали відразу, бо мали сповільнений підривник. Вони могли вибухати будь-коли після падіння на землю. Неможливо було дізнатися, яка бомба вже вибухнула, а яка може здетонувати у будь-який момент, тому небезпека зберігалась навіть після припинення авіанальоту.
У таких страшних умовах проживали лондонці, які повинні були пристосуватись до нових реалій життя. Керівництво міста організувало систему оповіщення про небезпеку, встановлювали чи облаштовували бомбосховища, працювали команди допомоги людям. Багато містян проводили свої ночі на станціях метро, бо вони були глибоко під землею. У таких укриттях люди спали, їли, проводили концерти, заняття для дітей, народжували та помирали. Життя продовжувалось навіть під час страшних бомбардувань.
Завершення повітряних атак
Основний етап бомбардувань закінчився у травні 1941 року, коли німці перенаправили авіацію на Радянський Союз. За цей період Лондону було нанесено багато шкоди, тисячі мирних мешканців було поранено або вбито. Мегаполіс втратив житловий фонд та промислові об’єкти, але витримав та відновився після закінчення війни.
Лондон пам’ятає про ті страшні часи й кожного року відбуваються заходи на згадку про жертви авіанальотів та вшанування героїв, які відстоювали місто. “Бліц” залишив глибокий слід в історії й став символом стійкості, надихаючи інші міста країни.