Під час битви за Британію RAF Kenley став одним з трьох головних центрів повітряного захисту Лондона. Він вважається найповніше збереженим винищувальним аеродромом тих подій, де досі відчувається відлуння 1940 року. Не втративши особливостей свого оригінального вигляду, він став простором пам’яті та навчання для майбутніх поколінь. Далі на london-yes.
Історія заснування та розвитку RAF Kenley
Уперше база RAF Kenley постала як військовий аеродром у 1917 році, під час Першої світової війни, коли на ній базувався Королівський льотний корпус. У серпні 1939 року вона зазнала масштабної реконструкції відповідно до Закону про розширення аеродромів. Старі ангари було знесено, а на їхньому місці з’явилися бетонні злітно-посадкові смуги, периметрова доріжка, укриття від вибухів і сучасні склади для пального. Так об’єкт став готовим приймати новітні винищувачі Hawker Hurricane, Supermarine Spitfire та бомбардувальники Bristol Blenheim.
Своє найбільше випробування база RAF Kenley пережила 18 серпня 1940 року під час битви за Британію. Цей день увійшов в історію як один з найтрагічніших: британці втратили 68 літаків, німці — 69. Кенлі зазнав руйнівних ударів, зокрема два з трьох ангарів були знищені, десяток літаків згоріли, ще кілька отримали серйозні пошкодження. Злітні смуги були розбомблені, а командний пункт довелося евакуювати у запасне місце. Попри ці втрати, опір британських льотчиків змусив ворога заплатити значно вищу ціну, ніж очікувалося.
У міру просування фронтів війна віддалилася від Лондона, тому роль RAF Kenley поступово зменшувалася. У квітні 1944 року, після передислокації 421-ї ескадрильї, управління сектором передали базі Biggin Hill. Після війни Кенлі ще певний час використовували для окремих повітряних операцій, але поступово він перетворився на об’єкт технічного обслуговування. Офіційне закриття відбулося у 1974 році, що залишило по собі лише 615-ту школу добровольців-планеристів як символ безперервності авіаційних традицій. Політна діяльність бази призупинилася на рік, але вже у 1980 році її відновили, встановивши тимчасовий ангар типу Bessonneaux — такий самий, як перший у 1917 році.
Південно-західний сектор RAF Kenley, де колись розташовувалися житлові квартали для сімей військовослужбовців, зазнав перепланування та перетворився на сучасний житловий район високої щільності. Попри нову забудову, частина території колишнього аеродрому залишилася збереженою як жива пам’ять про тих, хто служив тут у лавах ескадрилій Королівських ВПС, союзних і країн Співдружності. Важливою віхою у вшануванні спадщини Кенлі стало також відкриття меморіалу 19 серпня 2000 року. Його встановили на місці колишньої стоянки літаків, у межах одного з протиударних укриттів.
Хоча бойова історія RAF Kenley завершилася, він не втратив свого авіаційного значення. Тут розташувалася 615-та добровольча ескадрилья планеристів, яка діє у складі 2-ї льотної школи RAF (2 FTS). Кенлі й досі офіційно класифікується як урядовий аеродром, тож уся його діяльність регулюється Військово-повітряною адміністрацією (MAA). Особливу роль у функціонуванні аеродрому відіграє оператор аеродрому (Aerodrome Operator, AO). Він відповідає за управління середовищем польотів, координацію всієї діяльності й гарантування максимальної безпеки під час експлуатації літаків.
Визнання та значення діяльності RAF Kenley
Під час Другої світової війни RAF Kenley входив до тріади ключових винищувальних баз. Разом з іншими (Кройдоном та Біггін-Гіллом) він ніс основний тягар у захисті британської столиці від масованих атак Люфтваффе. Хоча багато будівель не збереглося, саме ця база вважається найкраще збереженим винищувальним майданчиком Королівських ВПС часів Другої світової війни. У 2000 році організація English Heritage визнала її «найповнішим винищувальним аеродромом, пов’язаним з битвою за Британію, що зберігся до наших днів».
