Протягом десятиліть внесок жінок під час Другої світової війни залишався недооціненим. Тоді мільйони з них працювали механіками та інженерами, на військових заводах та у службах цивільної оборони, керували автобусами та пожежними машинами. Хоча у США, Канаді та Австралії вже давно з’явилися пам’ятники, що вшановують героїнь, Велика Британія лише через 60 років встановила свій власний символ вдячності — Monument to the Women of World War II. Далі на london-yes.
Історія проєктування та відкриття Monument to the Women of World War II
Ідея спорудження Monument to the Women of World War II народилася у 1997 році завдяки ініціативі відставного майора Девіда Макналі Робертсона. Перші спроби вшанувати пам’ять жінок-військовослужбовиць обмежувалися лише планами встановити меморіальну дошку у Йоркському соборі. Чоловік об’єднав зусилля з колишніми артилеристками Едною Сторр і Мілдред Віл, створивши спеціальний фонд для збору коштів. До них долучилися журналіст і продюсер ITV Білл Моралі та Перрі Ленгдейл. Згодом ініціативу підтримали впливові особи країни: спікерка Палати громад Бетті Бутройд, співачка Віра Лінн і Королівська принцеса. Бутройд стала патронесою фонду, а Лінн і принцеса Анна — його віцепатронесами.
Зусилля громадськості принесли понад 300 тисяч фунтів стерлінгів. Значний внесок зробив Національний фонд пам’яті спадщини, який виділив понад 900 тисяч фунтів стерлінгів на створення бронзової скульптури. Окрему частину коштів — 8 тисяч фунтів — пожертвувала баронеса Бутройд, яку вона виграла у популярній телевізійній грі «Who Wants to Be a Millionaire?» у 2002 році. Решту фінансування забезпечив Memorial to the Women of World War II Fund.
Урочисте відкриття монумента відбулося 9 липня 2005 року. Церемонію провела королева Єлизавета II у межах програми 60-ї річниці завершення Другої світової війни. Серед присутніх особливою гостею стала Ненсі Вейк — найвисоконагородженіша жінка-військовослужбовиця серед союзників. Відкриття супроводжував ефектний авіапарад. Над Лондоном пролетіли п’ять військових гелікоптерів — Apache, Sea King, Lynx, Chinook і Merlin. Після них у небі з’явилися два винищувачі Panavia Tornado ADV, пілотовані жінками.
Початковий задум Monument to the Women of World War II передбачав емоційну композицію з повітряною охоронницею, яка захищає дітей під час авіаудару. Проте згодом ідею спростили, щоб зосередити увагу не на окремій постаті, а на тисячах жінок, які зробили свій внесок у перемогу. Скульптура була виконана з бронзи, маючи висоту 6,7 м, довжину 4,9 м та ширину 1,8 м. На боках пам’ятника розміщено 17 комплектів жіночого одягу та уніформи, ніби жінки лише на мить залишили свої речі після служби. Серед них — форма Жіночої сухопутної армії (ATS), уніформа Жіночої королівської військово-морської служби (WRNS), медична накидка, поліційний комбінезон і навіть зварювальна маска, що уособлює участь жінок у важкій промисловості.
У травні 2015 року, коли Консервативна партія здобула більшість на загальних виборах, пам’ятник зазнав наруги. На його поверхні з’явився напис червоним графіті — «Tory scum». Цей акт вандалізму спричинив хвилю обурення у всій країні. Поліція затримала щонайменше 17 осіб після сутичок, що спалахнули на Вайтголлі, неподалік від місця розташування монумента.
Визнання та значення Monument to the Women of World War II
Monument to the Women of World War II став національним військовим меморіалом, який об’єднує історію, мистецтво та глибоку суспільну подяку. Скульптура символізує внесок понад семи мільйонів британських жінок, які під час війни виконували сотні професійних ролей, необхідних для перемоги. Серед них — понад 650 тисяч жінок, що добровільно вступили до лав збройних сил. Вони служили у військових частинах, працювали на заводах, у шпиталях, у системах зв’язку та оборони, беручи на себе обов’язки, які раніше вважалися суто чоловічими.
