The Royal Artillery Memorial вважається одним з найвідоміших британських військових пам’ятників 20 століття. Створений архітектором Лайонелом Пірсоном і скульптором Чарльзом Сарджентом Джаггером, він став потужним символом честі, мужності та професійної гордості артилеристів, які віддали життя під час Першої світової війни. Хоча він неодноразово ставав предметом суперечок, його монументальна стриманість та реалістичність забезпечили його місцем серед найвпливовіших творів меморіального мистецтва у світі. Далі на london-yes.
Історія проєктування та відкриття The Royal Artillery Memorial
Під час Першої світової війни Королівський артилерійський полк Великої Британії зазнав майже 50 тисяч втрат. Саме цей досвід, глибоке почуття гідності та професійної майстерності визначили прагнення військових зберегти пам’ять про загиблих побратимів. Так, у 1918 році виник Королівський фонд вшанування полеглих, який мав створити меморіал як знак шани від артилеристів самим собі, своїй службі й жертвам.
Коли було оголошено конкурс на створення The Royal Artillery Memorial, до нього долучилися провідні британські архітектори та скульптори. Проте лише один проєкт поєднав у собі суворість військової символіки, глибину пережитого та архітектурну виразність. Його авторами стали ветерани архітектор Лайонел Пірсон і скульптор Чарльз Сарджент Джаггер. Перший під час війни працював у складі Британської комісії Червоного Хреста, організовуючи військові поховання у Франції та Бельгії. Водночас другий, який служив у 13-му Вустерширському полку й був тяжко поранений під час кампанії у Галліполі, добре знав реалії фронту.
The Royal Artillery Memorial був офіційно відкритий у 1925 році у Гайд-парку, Лондон. Масивна прямолінійна основа Пірсона підтримує висічену з каменю 9,2-дюймову гаубицю — зброю, яку Джаггер вважав найпридатнішою для скульптурного втілення. Під кам’яною гарматою розташовані бронзові постаті у натуральну величину: офіцер, водій, носій снарядів і загиблий солдат. Рельєфи, що прикрашають меморіал, виконані у стилі, який натхненний суворим та ритмічним ассирійським мистецтвом.
У 1949 році композицію The Royal Artillery Memorial було доповнено трьома бронзовими панелями — на честь ще 30 тисяч артилеристів, які загинули під час Другої світової війни. Бічні панелі, що згодом, на жаль, зазнали значних ушкоджень від часу та погодних умов, зображують ключові елементи військової техніки, зокрема кулемет Льюїса, гвинтівку та засоби зв’язку. Одна з панелей містить назви траншей, інша — королівський герб і символіку полку, що додає композиції офіційного й водночас глибоко особистого змісту.
У листопаді 2023 року The Royal Artillery Memorial знову опинився у центрі суспільної уваги, коли група пропалестинських демонстрантів під час протесту у столиці піднялася на його конструкцію. Лондонська поліція повідомила, що її офіцери прибули на місце події, але не встигли обмежити доступ протестувальників до монумента. Голова назвав інцидент «нещасливим» і «певним чином провокаційним», але наголосив, що з юридичного погляду дії протестувальників не були злочином. Ця оцінка спричинила гостру реакцію громадськості. Колишня міністерка внутрішніх справ Суелла Браверман звинуватила поліцію у «подвійних стандартах», наголошуючи, що під час попередніх протестів правих активістів правоохоронці діяли набагато суворіше.
Визнання та значення The Royal Artillery Memorial
The Royal Artillery Memorial став одним з найвизначніших британських військових пам’ятників. З моменту відкриття він провокував гострі суперечки. Масштаб, композиція та місце розташування пам’ятника спричинили полярні оцінки — від захоплення до відвертого неприйняття. Частина сучасників називала його «потворним» або навіть «антипам’ятником», вважаючи занадто відвертим і грубим у зображенні війни. Проте саме ця прямота і правдивість стали основою сили та художньої унікальності монумента. У сучасному контексті він перебуває під опікою English Heritage та має офіційний статус споруди, що входить до списку пам’яток архітектури I класу.
